More actions
Помилка: біг угору розвиває силу ніг спортсменів, що у дисциплінах, які вимагають тривалого фізичного навантаження.
Найбільш поширеною відповіддю на питання про те, навіщо спортсмени, що беруть участь у видах спорту на витривалість, бігають у гору, є наступний: «Для того щоб збільшити силу ніг». Проте діяльність, яка розглядається як силова вправа, має суттєво збільшувати запас сили щодо виконання певної дії. Справедливість вищезазначеного твердження не доведена для бігу вгору.
Спринт у гору, метою якого є збільшення потужності прискорення спортсмена (і поліпшення техніки прискорення), виконується як повторень. Це означає, що спортсмен біжить у гору приблизно 10-50 метрів (у тимчасовій зоні алактатної системи) протягом певного періоду часу, після чого підтюпцем чи кроком повертається на вихідну позицію. Між повтореннями спортсмен відпочиває протягом однієї-шостіх хвилин, залежно від дистанції. Складність тренування залежить від дистанції повторення, часу проходження дистанції та кута нахилу (якщо кут нахилу перевищує 10 градусів, вправа вважається дуже складною).
З іншого боку, біг вгору в режимі інтервального тренування має значний позитивний ефект на кардіореспіраторну систему. Для цього під час тренування використовуються більш тривалі повторення на дистанції 25-50 метрів, менша інтенсивність та більш короткі перерви для відпочинку: 4 серії по 5 повторень на дистанції 50 метрів при часі проходження, що дорівнює 60-70 відсоткам від кращого часу, з перервою для відпочинку між повтореннями тривалістю 30 секунд та трихвилинним відпочинком між комплексами.
Коли спортсмен біжить у гору, його серцевий ритм становить значення в діапазоні від 160 до 170 ударів на хвилину. Даний рівень серцевого ритму відображає сильну стимуляцію роботи серця і показує, що біг у гору зміцнює серце за рахунок збільшення систолічного об'єму серця або сили, необхідної для прокачування більшої кількості крові до працюючих м'язів. В результаті до м'язів надходить більше поживних речовин та кисню, необхідного для виробництва енергії. Таким чином, специфіка тренування нергетичних систем поширюється, в тому числі, і на біг у гору. Найкраще використовувати біг у гору як спосіб тренування для розвитку кардіореспіраторної системи, починаючи з другої частини підготовчого етапу після завершення розвитку аеробної бази.