More actions
Den (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Den (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
* '''Повільні м'язові волокна''', також звані червоні м'язові волокна чи окислювальні м'язові волокна ('''ОМВ''') - підтипу I (про них йтиметься у цій статті) | * '''Повільні м'язові волокна''', також звані червоні м'язові волокна чи окислювальні м'язові волокна ('''ОМВ''') - підтипу I (про них йтиметься у цій статті) | ||
* '''Швидкі або білі м'язові волокна''' або гліколітичні м'язові волокна (ГМВ) - підтипу | * '''Швидкі або білі м'язові волокна''' або гліколітичні м'язові волокна (ГМВ) - підтипу | ||
<table border="1" style="border-collapse:collapse;" cellpadding="3"> | <table border="1" style="border-collapse:collapse;" cellpadding="3"> | ||
Рядок 96: | Рядок 83: | ||
</table> | </table> | ||
М'язові волокна повільних волокон розвивають невелику силу при скороченні у зв'язку з наявністю в них меншої, порівняно з швидкими волокнами, кількості міофібрил. Швидкість скорочення цих волокон у 1,5-2 рази менша, ніж швидких. Основними причинами цього є низька активність міозин АТФ-ази та менші швидкість виходу іонів кальцію з саркоплазматичного ретикулуму та його зв'язування з тропоніном у процесі збудження волокна. | |||
М'язові волокна повільних волокон маловтомлювані. Вони мають добре розвинену капілярну мережу. На одне м'язове волокно в середньому припадає 4-6 капілярів. Завдяки цьому під час скорочення вони забезпечуються достатньою кількістю кисню. У їх цитоплазмі є велика кількість мітохондрій та висока активність окисних ферментів. Все це визначає суттєву аеробну витривалість даних м'язових волокон і дозволяє виконувати роботу помірної потужності тривалий час без втоми. | |||
=== Для чого потрібні повільні м'язові волокна === | |||
Повільні або червоні м'язові волокна виконують такі функції в організмі: | |||
*Динамічна робота або аеробіка - тривалий біг, плавання чи велогонка. Цей тип волокон переважає у марафонців, велогонників та інших легкоатлетів. | |||
*Підтримка пози (м'язи спини). | |||
*Виробництво тепла. | |||
Як було зазначено вище, цей тип волокон багатий міоглобіном - білком, який запасає у собі кисень. Під час виконання аеробних фізичних навантажень мітохондрії червоних м'язових волокон виробляють енергію рахунок окислення глюкози киснем. Міоглобін здатний віддавати кисень мітохондріям, якщо з кров'ю його надходить недостатньо. Повільні м'язові волокна добре кровопостачаються, тому кисню до них надходить значно більше, ніж до швидких міоцитів. |
Версія за 12:47, 29 вересня 2024
Повільні м'язові волокна - це повільно скорочуються волокна, які відрізняються невеликою силою, але низькою стомлюваністю. Вони невеликі за розміром і погано гіпертрофуються. Беруть участь у виконанні тривалої низькоінтенсивної роботи на витривалість біг, ходьба, тобто при аеробних навантаженнях. За рахунок високого вмісту міоглобіну мають червоний колір.
Усі скелетні м'язи складаються з м'язових клітин – міоцитів чи м'язових волокон. Вирізняють різні типи міоцитів, які спеціалізуються на різних видах навантаження. По ряду структурно-функціональних характеристик м'язові клітини скелетної мускулатури класифікуються на два типи:
- Повільні м'язові волокна, також звані червоні м'язові волокна чи окислювальні м'язові волокна (ОМВ) - підтипу I (про них йтиметься у цій статті)
- Швидкі або білі м'язові волокна або гліколітичні м'язові волокна (ГМВ) - підтипу
Типи волокон скелетних м'язів | |||
Динамічні властивості |
Швидкі фазні |
Повільні фазні | |
Мікроскопічна характеристика |
Білі |
Червоні | |
Діаметр волокна |
Більший |
Менший | |
Нервом'язове з'єднання: | |||
6) Постсинаптичні складки |
Великі |
Малі | |
а) Терміналі |
Складні |
Прості | |
Активність окисних ферментів |
Низька |
Висока | |
Вміст міоглобіну |
Низька |
Висока | |
Гліколітична активність |
Висока |
Низька | |
Вміст глікогену |
Висока |
Низька | |
Активність мітохондріальної АТФ-ази |
Низька |
Висока | |
Стійкість міофібрилярної АТФ-ази до змін рН |
Кислолабільні лужностійкі |
Кислотостійкі щелочелабільні | |
М'язові волокна повільних волокон розвивають невелику силу при скороченні у зв'язку з наявністю в них меншої, порівняно з швидкими волокнами, кількості міофібрил. Швидкість скорочення цих волокон у 1,5-2 рази менша, ніж швидких. Основними причинами цього є низька активність міозин АТФ-ази та менші швидкість виходу іонів кальцію з саркоплазматичного ретикулуму та його зв'язування з тропоніном у процесі збудження волокна.
М'язові волокна повільних волокон маловтомлювані. Вони мають добре розвинену капілярну мережу. На одне м'язове волокно в середньому припадає 4-6 капілярів. Завдяки цьому під час скорочення вони забезпечуються достатньою кількістю кисню. У їх цитоплазмі є велика кількість мітохондрій та висока активність окисних ферментів. Все це визначає суттєву аеробну витривалість даних м'язових волокон і дозволяє виконувати роботу помірної потужності тривалий час без втоми.
Для чого потрібні повільні м'язові волокна
Повільні або червоні м'язові волокна виконують такі функції в організмі:
- Динамічна робота або аеробіка - тривалий біг, плавання чи велогонка. Цей тип волокон переважає у марафонців, велогонників та інших легкоатлетів.
- Підтримка пози (м'язи спини).
- Виробництво тепла.
Як було зазначено вище, цей тип волокон багатий міоглобіном - білком, який запасає у собі кисень. Під час виконання аеробних фізичних навантажень мітохондрії червоних м'язових волокон виробляють енергію рахунок окислення глюкози киснем. Міоглобін здатний віддавати кисень мітохондріям, якщо з кров'ю його надходить недостатньо. Повільні м'язові волокна добре кровопостачаються, тому кисню до них надходить значно більше, ніж до швидких міоцитів.