More actions
Імбир лікарський (Ginger)
Імбір лікарський, амомум імбирний, англ. Ginger (Zingiber officinale Roscoe, Amomum zingiber L.) – багаторічна трав'яниста рослина сімейства імбирних (Zingiberaceae). Батьківщина – Південно-Східна Азія. У дикому вигляді невідомий. Широко культивується у тропічних країнах. У харчовій промисловості та в медицині використовують свіжі та сушені кореневища імбиру. Можна придбати в аптеці порошок або екстракт, або в продуктових магазинах мелений як спецію. Часто імбир використовується для схуднення, проте вплив на склад тіла маловиражений. "Увага" Обгортання повністю неефективне!
Характерний запах і смак рослини пов'язаний із вмістом трьох основних діючих речовин: зингерон (zingerone), шогаоли (shogaols) та джинджероли (gingerols), також багато ефірних олій. Виявлено також ліпіди (6-8%), амінокислоти, вітаміни (нікотинова кислота, вітамін А), до 50% крохмалю.
Підтверджені ефекти
- Помірно слабке спалювання жиру. Доведено, що можна використовувати імбир для схуднення, але як допоміжний засіб.При цьому багато жінок помилково вважають, що запиваючи шоколад і цукерки за допомогою даного напою можна досягти позитивного результату. Читайте: жироспалювачі та дієта для схуднення.
- Дослідження 2010 показало, що щоденне споживання імбиру дозволило знизити біль у м'язах після тренування на 25%.
- Антидепресивний ефект. Попередні дослідження дозволили виявити, що деякі активні речовини імбиру здатні зв'язуватися з серотоніновими рецепторами і таким чином пригнічувати тривогу та покращувати настрій.
- Антиоксидантний ефект. Рослинний екстракт (в експерименті in vitro) показав здатність пригнічення перикисного окислення ліпідів та видалення радикалів.
- Протипухлинна дія.
- Усуває нудоту
- Збільшує рухливість кишечника (може викликати діарею).
- Седативний ефект
- Антибактеріальний
Вплив на лібідо та м'язове зростання не доведено.
Імбир для схуднення (рецепт)
Зі свіжого:
- Корінь імбиру натирається на тертці.
- В ємність насипається 4-5 столових ложки тертого кореня.
- Заливається 2 літри окропу, настоюється протягом 1 години (час необхідний для того, щоб активні речовини перейшли у воду) або кип'ятиться кілька хвилин на слабкому вогні.
- Для поліпшення смаку можна додати сік лимона і невелику кількість цукру або цукрозамінник.
- Слід приймати до 3-5 кухлів чаю на добу (за бажанням розігрівається в мікрохвильовій печі).
Також можна готувати салати та віджимати сік.
Молотий:
1 чайна ложка порошку заварюється у кухлі окропу. Добова норма – 3-5 кухлів чаю. Для прискорення екстракції допустиме кип'ятіння на слабкому вогні протягом кількох хвилин.
Інша інформація
Імбир має дуже широкий спектр фармакологічної дії, він благотворно впливає на багато органів і системи організму людини, включаючи легені, шлунково-кишковий тракт (ЖКТ), печінку, серцево-судинну та сечостатеву системи. Ця рослина є предметом пильної уваги провідних світових дослідницьких медичних центрів, про що говорить величезна кількість (понад 1200) наукових публікацій, присвячених вивченню її фармакологічних властивостей.
У народних рецептах та дієтах рекомендується застосовувати для схуднення корінь або імбирний чай, проте також доступні готові екстракти та порошки.
У наукових журналах опубліковано результати 136 експериментів в умовах in vitro та in vivo, що підтверджують його протиракову та цитостатичну дію на моделях різних типів пухлин, включаючи пухлини легень, ШКТ, печінки та ін.
Благотворно впливає на слизову оболонку кишечника та шлунка, знижує рівень фосфоліпідів, жирних кислот, холестерину та тригліцеридів у крові. Завдяки своїй заспокійливій дії на шлунок він послаблює нудоту та блювання.
Екстракти імбиру мають потужну in vitro ігібуючу дію на тромбоксан синтетазу (thromboxane synthetase) і тому зазвичай пропонуються як компліментарний засіб в антикоагулянтній терапії.
Імбир - ефективний серцевий тонік, що збільшує силу скорочення міокарда, має гіпотензивну дію. Він також має сильну протизапальну, гастропротективну, тонізуючу, вітрогінну, спазмолітичну, знеболювальну дію, покращує обмін речовин, стимулює імунологічну реактивність організму. Збільшує секрецію слини та шлункового соку, має жовчогінну дію, підвищує перистальтику тонкого кишечника.