Енергозабезпечення м'язової діяльності

Енергетична основа руху

Витрата енергії залежно від виду діяльності

Навіть у абсолютному спокої (уві сні) людині необхідна енергія для забезпечення роботи внутрішніх органів, оскільки будь-який вид діяльності потребує витрати енергії. У таблиці представлені дані про витрати енергії у різних видах спорту у перерахунку на 1 кг маси тіла людини на годину. Всупереч існуючій думці спорт та фізична робота "спалюють" не так багато калорій, на що звернули увагу німецькі дослідники (Кремер, Тренклер, 2000). У таблиці наводиться співвідношення витрати енергії під час роботи протягом 1 год і витрати калорій відповідно до прийому адекватної кількості харчових продуктів.

Двигуна діяльність забезпечується скороченням скелетних м'язів, що залежить від швидкості акумуляції і витрати енергії. Між витратою та відновленням енергії існує динамічна рівновага, яка залежить від багатьох факторів і суттєво різниться. Наприклад у бігунів: Спринтерський біг спринтера в забігу на 60 м і тайєрський біг стайєра - на 42,195 км.

Стратегія тренера та медико-біологічне забезпечення при тренуванні спортсменів, що спеціалізуються в спринтерських та стаєрських дистанціях, суттєво різниться. Тренування спринтера переважно спрямоване на вдосконалення швидкості: він тренує свої швидкісні якості, а стаєр — витривалість. У цьому інтенсивність освіти енергії реалізації поставлених завдань вони істотно відрізняється, отже, різним має бути харчування (його калорійність, дотримання необхідного співвідношення білків, вуглеводів і жирів, динаміка надходження кожного з інгредієнтів у організм та інших.).

Витрата енергії у різних видах спорту

Щоденна витрата енергії у різних видах спорту представлена ​​у таблиці.

Загальна структура річного циклу підготовки практично у всіх видах спорту включає три основні періоди: підготовчий, змагальний та перехідний. У підготовчому періоді виділяють загальнопідготовчий та спеціально-підготовчий етапи, у змагальному періоді – передзмагальний та етап безпосередньої підготовки до змагань.

Загальна структура тренувальних занять у циклі підготовки до головних змагань (Довідник IAAF)

Загальна структура тренувальних занять у циклі підготовки до головних змагань (Довідник IAAF) Енерговитрати в кожний з періодів суттєво відрізняються, що потребує особливої ​​уваги до компенсації енергодаючих біомакромолекул залежно від виду виконуваної роботи (анаеробної, змішаної або аеробної). На представленій схемі не відображено період відновлення як після головних змагань, так і під час мікро-, мезо- та макроциклів. Однак на нього слід звернути серйозну увагу, щоб не викликати ефекту перетренованості. Одним із факторів, що викликають перетренованість, є неадекватне харчування.

Способи збереження енергії та реалізації її запасів для забезпечення руху можуть бути поділені на два типи: анаеробний та аеробний. Вони різняться між собою тривалістю процесу, його інтенсивністю та участю в ньому кисню.

Енергозабезпечення та відновлення

Можливі наступні варіанти співвідношення відновлення та витрачання енергії:

• відновлення нормальне, витрата нормальна - працездатність оптимальна,
• відновлення недостатнє, витрата нормальна - працездатність знижена,
• відновлення нормально, витрата підвищена - працездатність знижена.

Таким чином, щоб зберегти депо енергії постійним, слід або зменшити витрату, або збільшити відновлення. При спортивних навантаженнях інтенсивність витрати збільшується вдесятеро, у зв'язку з чим потрібно прискорити відновлення енергетичного депо. Це досягається за допомогою правильного харчування та фармакологічних препаратів-коректорів, які допомагають організму економити енергію поживних продуктів або прискорювати її спалювання.

Величини щоденної витрати енергії в різних видах спорту, а також енергетична ємність (ккал) основних енергодаючих продуктів у людини, маса тіла якої 75 кг, представлені в таблиці.

Найважливіші біомакромолекули - джерела енергії, що утворюються з продуктів харчування в організмі людини з масою тіла 75 кг (Astrand, 1970)

Запаси енергії в організмі людини зберігаються і використовуються по-різному, зокрема одні види спорту, де потрібен високий рівень витривалості, "споживають" дуже багато енергії, а інші, наприклад спринт, значно менше. Звідси випливає, що для забезпечення достатньої кількості енергії, перш за все, слід враховувати конкретні умови: для виконання якої роботи та в якому виді спорту потрібна енергія та про який період спортивної діяльності йдеться (мікро-, мезо- та макроцикли, змагання та час після них).

У різні періоди підготовки (відновлення чи змагання) витрата енергії може становити від 1500 до 10 000 ккал на день.

Співвідношення основних джерел енергії для м'язової діяльності залежно від виду спорту наведено у таблиці. Харчування спортсменів протягом навчально-тренувального процесу перед змаганнями, під час і після них кардинально різниться.

Необхідне відсоткове співвідношення вуглеводів, білків та жирів залежно від виду спорту

При великих м'язових навантаженнях суттєво зростає потреба в основних харчових інгредієнтах, у тому числі в макро- та мікроелементах. Недостатня насиченість раціону харчування спортсменів макро- та мікроелементами може супроводжуватися різними патологічними порушеннями. Так, у спортсменів часто спостерігаються дефіцит заліза (спортивна анемія), латентні дефіцити магнію, цинку, хрому, все це призводить до зниження рівня досягнень.